A A A K K K
для людей із порушенням зору
Ярославицька громада
Рівненська область, Дубенський район

Нарис з історії освіти

Дата: 04.11.2021 12:28
Кількість переглядів: 228

Період Російської імперії

 

   У 1876 році в Ярославичах було відкрито однокласне училище. Першим вчителем був селянин за походженням, уродженець Орловської губернії Левицький. На жаль, інші відомості, крім прізвища, не збереглися. Вчителем училища в свій час був Гук, який, до речі, навчив грамоти наступного після Дашкевича волосного старшину Григорія Шлихту. Гук був дуже гарним знавцем церковного співу. Свої знання він майстерно передавав учням училища. Помер вчитель досить рано від тифу. Ярославицьких дітей у ХІХ столітті навчали вчителі Мануйлов, що згодом отримав сан священика, Григорій Меліхов, Цицюра. В училищі учні отримували досить хороші знання, які давали змогу деяким з них продовжувати навчання за межами Ярославич. Так, Степан Шлихта поступив у військове училище, згодом навчався в Уманському інституті. По закінченні навчання служив при суді в місті Луцьку. Батько Степана Шлихти, Григорій Васильович був відомою особою в селі. Роки його життя: 1825-1875.

      У 1918 році ярославицьких дітей навчав вчитель І. Цицюра, який розповідав місцевим жителям про прихід більшовиків до влади у Петербурзі.

 

     13 жовтня 1889 року громада села Боремець ухвалила рішення відкрити школу в найнятій хаті, щоб вчителем був дяк, а Закон Божий вчив священник, на все по 50 руб. Школа діяла з 1 грудня 1889 року до кінця березня 1890 р. Вчилось 7 хлопців і 2 дівчини. Дяк одержав 9 руб. За навчання письма, грамоти і рахунків або арифметичних задач. У період з 1893 по 1894 рік вчилося 30 дітей, 1894 рік розпочали 1 жовтня, навчалось 25 дітей. Селяни збирали 50 руб.: 30 вчителеві, письмові прилади, освітлення – 10 руб, сторожеві – 10 руб.

   В 1901 році селяни спорудили шкільний дім з двох кімнат і кухні, але дуже тісний. Стояв він у видолинку, над гнилим ставом біля старої корчми, де криком і сварками, нетверезий народ заважав навчанню. В 1904 році було 30 учнів, яких навчав сам священник Є. Майборода за 70 руб., на утримання, освітлення і сторожа – 30 руб. В 1910 році селяни збирали на школу 125 руб, навчалося 48 хлопців і 9 дівчат, у 1912 році хлопців було 28, дівчат 10.

 

Період 2-ї Речі Посполитої

(1921-1939 рр.)

       За часів буржуазно – поміщицької Польщі в селі Ярославичі діяла  чотирикласна школа на місці, де тепер знаходиться будівля господарського призначення вчителів сім’ї  Посільських.   Навчали 40 дітей дві вчительки.

     Навчання в школі велося польською мовою. Школу відвідували діти з українських, польських, німецьких та єврейських сімей. До вчителів потрібно було звертатись тільки польською, українську мову поляки називали хамською. Єдиний предмет, який викладався українською мовою, був Закон Божий. Цей предмет вів православний священик для українських дітей, а ксьондз – для поляків і німців. У школі було прийнято вітання «Слава Богу» - «Навіки слава». В суботу школу не відвідували діти з єврейських родин.

    Були напруженими й культурно-релігійні стосунки між місцевою владою  і  українським населенням.  Аби зберегти національні традиції, в 1925 році свідомі жителі села Ярославичі згуртувались в осередок «Просвіта», засновниками якого були Поліщук Ничипір і Матвійчук Гриць. Просвітяни мали свою бібліотеку, основу якої складали твори класиків української літератури Шевченка, Франка, Лесі Українки, хор і аматорський гурток. В селі проводились вечори, академії, присвячені Т.Шевченку, різноманітні свята. Але при проведенні міроприємств обов’язково мав бути представник гміни. Просвітяни спочатку повинні були співати польський гімн «Jeszcze Polska nie zginela», а після того «Ще не вмерла Україна».

Період УРСР

(1939 -1991 рр.)

   До приходу в село німецько – фашистських загарбників вчила грамоти дітей Самусько А.Є. В роки окупації вчителював у Ярославичах чоловік на прізвище Аліночкін. Загинув за невідомих обставин у Ярославичах в 1941 році. Після його смерті діти в селі не навчалися.  Після закінчення війни в Ярославичах було відновлено діяльність школи. З 1945 по 1949 рр. директором школи працював Кібець.

     В 1949 році його замінила Ніконенко Катерина Павлівна.

     З 1957 року в Ярославичах запрацювала семирічна школа, очолював яку уродженець села Острожець  Омельчук Микола Григорович, який у 1958 році пішов на партійну, а потім на господарську роботу (очолив у селі Острожець колективне господарство).

       В 1958 році школу очолила Паламарчук Ніна Григорівна. В дальнішому на цьому посту змінив її Бондаренко Андрій Терентійович.

     В 1960 році в школі навчалось близько 200 учнів, а тому виникла проблема в розширенні приміщення. Було вирішено будувати школу на місці, де зараз знаходиться особисте господарство Ричко Марії . Там вже було залито фундамент, але  далі справа будівництва не пішла. У 1961 році було зведено зруб другого приміщення школи в районі особистого господарства сім’ї Красів. Однак, і тут  школі бути не судилося, її зруйнував ураган у червні 1961 року.

     З  1962 року почало функціонувати друге приміщення, де зараз житловий будинок сімей Ковальчуків, Ходоровських та Зінкевичів.

   Директором школи працює Шавула Ірина Петрівна (нині перебуває на пенсії). За час її керівництва школою було ліквідовано двозмінність навчання.

    В 1962 році школу прийняв молодий директор  Майструк Анатолій Якович, уродженець селища Горохова Волинської області (проживає нині там же).  Анатолій Якович дуже швидко зарекомендував себе, як вмілий організатор і був переведений за вказівкою райкому в село Острожець на аналогічну роботу. Така ж доля чекала і Шавулу І.П. Але, як свідчить сама Ірина Петрівна за неї заступився тодішній голова колгоспу  Кальченко В.Ю. Вона залишилась працювати у Ярославичах завучем.  В 1966 році школу прийняв Міщук Іван Олексійович (нині працює на Волині, с. Крупа у школі - інтернаті).

     З 1970 року школу очолює вчитель української мови та літератури Гонтар Кирило Анатолійович (нині покійний), який працював на даній   посаді до листопада 1979 року. За час його керівництва школа здобула статус середньої. В цей час склався молодий  постійний колектив.

      Головою сільської Ради Булою Г.І. та керівником місцевого колективного господарства Кольченко В.Ю. за рішенням Млинівського райкому КПРС до  ювілейної дати  Великої Жовтневої Соціалістичної революції, було збудовано теперішнє приміщення двоповерхової школи.

     Сучасники розповідають, що на відкритті новобудови (прораб – житель села Острожець – Острожчук М.Г.) був навіть з столиці – генерал.

     В 1972 році Ярославицька середня школа випустила 37 перших своїх вихованців. В цей час в школі працювали такі прекрасні педагоги: як Гонтарі Кирило Анатолійович та Марія Трохимівна, Корнійчуки Григорій Сергійович та Ганна Миколаївна, Міщуки Іван Олексійович та Валентина Володимирівна, Бондаренки Андрій Терентійович та Марія Олександрівна, Паламарчук Ніна Григорівна, Зяблова Ніна Петрівна, Сенюк Марія Феодосіївна, Оверчук Валентина Степанівна, Шавула Ірина Петрівна, Самусько Анастасія Єфремівна, Пастушенко Раїса Петрівна.

      З 1979 року школу очолив Щепанський Степан Костянтинович, за фахом вчитель математики, На той час в школі навчалося понад 300 учнів.

      З 1988 року директором Ярославицької одинадцятирічки було обрано на профспілкових зборах  заступника директора з військово-патріотичного виховання, вчителя історії Посільського В.Д.

     У визволеному 1944 році від німецько- фашистських загарбників селі Боремець діти пішли 1 вересня до школи, яка була розміщена в садибі жителя даного села Миколи Госпарука. Діти в цій школі навчалися 4 роки. Вчителями працювали Друзенко Віра та Шуєв Едуард.

   1 вересня 1950 року в селі відкрила свої двері семирічна школа, в якій навчалися діти сіл Боремець та Підлісці. Директором цієї школи став фронтовик, житель села Підлісці Шуєв Едуард Кузьмович. Вчителями працювали: Давидюк Павло Миколайович – вчитель російської мови;

                     Кабаленко Галина Іванівна – вчитель української мови;

                     Михнюк Ганна Савівна – вчитель математики;

                     Паламарчук Ніна Григорівна- вчитель біології;

                     Мельничук Василь Тихонович – вчитель фізичної культури.

В 1973-1974 рр. було побудовано приміщення теперішньої школи. Директором був призначений Давидюк Павло Петрович. Вчителями працювали: Бондарук Валентина Олександрівна- вчитель математики;

                     Мельничук Олексій Сафронович – вчитель історії;

                     Мельничук Василь Тихонович – вчитель трудового навчання;

                     Давидюк Галина Володимирівна – вчитель історії;

                     Бондарук Надія Григорівна – вчитель початкових класів.

  У 1979 році Боремецька восьмирічна школа була реорганізована в початкову школу. В школі працювало 2 вчительки – Бондарук Надія Григорівна та Кудрик Ганна Михайлівна. З 1985 року Безп’ятко  Алла Борисівна.

 

   Період незалежної України

(1991-2019 рр.)

       В 2009 році зроблено реконструкцію школи під дитячий садок, який із січня 2010 року прийняв своїх перших вихованців. Садок «Веселка» набрав в той час 18 дітей дошкільного віку. На даний час в садочку налічується 63 вихованці.

    В школі створено музей історії села та школи, працює історико-краєзнавчий гурток «Пошук», гурток художньої гімнастики «Грація», гурток художньої різьби, є шкільна їдальня, спортивний зал, сучасний комп′ютерний клас підключений до мережі Інтернет. З 2005 року учні школи користуються послугами шкільного автобуса, теплопостачання здійснюється шкільною газовою котельнею, водопостачання автономною скважиною,  облаштовано внутрішні туалети.

    В 2009 році зроблено капітальний ремонт першого поверху школи, де навчаються учні молодших класів. Всі учні шкільного віку здобувають загальну середню освіту різними формами навчання ( в т. ч. і екстернатною). Педагоги школи постійно підвищують свій фаховий та методичний рівень.

  На даний час  в  Ярославицькому ліцеї навчається 209 учнів. У Великогородницькій  філії – 29 учнів та Боремецькій філії – 20. 

  З січня 2017 року в зв’язку із реорганізацією Ярославицька ЗОШ І-ІІІ ступенів була перейменована у Ярославицький навчально-виховний комплекс. В рамках проведення реформи децентралізації з кінця грудня 2018 року шляхом зміни власника (Млинівська районна рада на Ярославицька сільська рада) навчальний заклад став ліцеєм.

     У 1994 році на базі початкової школи відкрилася Боремецька загальноосвітня школа І-ІІ ступенів. Першим директором школи стає молодий вчитель, житель Боремця – Мартинюк Василь Миколайович. В школі навчався 51 учень.

    З 1996 по 1999 рік директором школи працював Ревко Анатолій Тарасович – вчитель історії.

   В липні 1999 року в школу призначили директором молоду, енергійну вчительку географії Косінчук Світлану Олександрівну. Педагогічний колектив працював над покращенням матеріальної бази школи та підвищенням рівня навчально-виховного процесу.

    З серпня 2007 року директором школи було призначено Булік Мирославу Феофанівну.

 З 2018 року Боремецька ЗОШ І-ІІ ступенів перейшла у комунальну  власність Ярославицької сільської ради, та змінила назву на Боремецький заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Ярославицької сільської ради Млинівського району Рівненської області.

    З серпня 2019 року навчальний заклад став філією Ярославицького ліцею. На даний час у закладі навчається 20 учнів.

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь