Профілактика сказу
Млинівське районне управління Головного управління Держпродспоживслужби в Рівненській області повідомляє, що на території району почастішали випадки реєстрації покусів людей домашніми та безпритульними тваринами.
Тому вкотре наголошуємо на дотриманні правил утримання домашніх тварин в приватних домоволодіннях та правильному поводженні з безпритульними тваринами, оскільки саме при порушенні норм поведінки з тваринами люди найчастіше заражаються сказом.
Сказ – це гостре інфекційне захворювання всіх теплокровних тварин і людини, за якого уражається центральна нервова система і супроводжується паралічами та завжди закінчується - смертю.
Людина заражається під час укусу, або коли слина потрапляє на слизові оболонки чи пошкоджену шкіру, через подряпини. Вірус сказу не є стійкий в оточуючому середовищі, гине при дії ультрафіолетових і прямих сонячних променів, при звичайних режимах пастеризації, кип’ятінні, 45-70% спирту, мильного розчину, 5 % йод вбиває вірус упродовж 1 хвилини. В слині хворої тварини вірус зберігається 1 добу, в замороженому стані 75 днів. Потрапивши до рани, він може зберігатися від кількох годин до кількох тижнів, тут він доторкується до нервових закінчень і починає рухатися до ЦНС зі швидкістю 3 міліметри за годину, де розмножується у нейронах. Після нагромадження в ЦНС починається відцентровий рух до слинових і очних залоз. Інкубаційний період від 7 днів до року і навіть більше.
Поширюють сказ у природі – лисиці, вовки, бродячі собаки. Захворівши, дикі тварини перестають боятися людей, навіть удень можуть забігати у населені пункти, нападати на людей або тварин.
Оскільки, згідно із статистичними даними, в Україні кожна 12-та сім'я в місті, та 3-тя у сільській місцевості мають домашню тварину (собаку або кішку), яка проживає поряд з людиною, то саме небезпека сказу серед домашніх улюбленців стає найбільш актуальною.
Сказ у собак- тварина стає пригніченою лежить, втрачає апетит, до води байдужа. Наприкінці другого дня виникає неспокій, собака намагається сховатися в куток (під ліжко, в будку), хапає ротом повітря, може розгризати свою загоєну рану, ковтає неїстівні предмети. Може тікати з дому, нападати на людей. Період збудження триває 3-4 дні, гине - на 6-8 день хвороби. Це класична картина. Але за будь якого випадку поведінка тварини змінюється, що має насторожити господаря. Найчастіше сама собака стає причиною зараження людини, тому що живе в оточенні людей.
Прищеплений собака, якщо його покусала хвора тварина, не є джерелом зараження, в нього не виникає агресивності, бажання кусати не виділяється слина, вірус сказу в слині відсутній.
Набагато частіше в Україні реєструється сказ котів. Останніми роками сказ котів є джерелом зараження кожної третьої людини хворої на сказ. У котів сказ має значно гостріший перебіг. Перші ознаки: наростаючий неспокій, збудження, хриплий голос, переляканий погляд, агресивна, нападає, уникає господарів. Під час нападу її важко відірвати від рани через спазм жувальних м’язів. Рани глибокі, краї їхні злипаються і важко піддаються обробці. Має насторожити різка зміна поведінки тварини, яка за декілька днів гине.
Є також загроза виникнення сказу серед худоби – вівці, кози, свині, коні, які найчастіше хворіють на буйну форму сказу. В інших свійських тварин сказ проявляється ревом, сильним слиновиділенням, або за паралітичної форми – тихим сказом.
Щоб не заразитися, необхідно утримуватись від контактів з дикими та безпритульними тваринами, виконувати правила утримання домашніх тварин. Обов’язково потрібно робити щорічні щеплення проти сказу домашніх та сторожових собак. З профілактичною метою, в поточному році на території Млинівського району проведено вакцинацію проти сказу 6058 собак та 3807 котів. Мисливці на полюванні повинні діяти дуже обережно, шкіру забитих тварин потрібно здирати в спеціальних захисних рукавицях. Не можна вбивати здорових на вигляд тварин, які нанесли укуси, а терміново викликати ветеринарного лікаря. Це допоможе уникнути щеплень проти сказу – за твариною неохідно встановити ветеринарний нагляд на протязі 2-х тижнів. Укушені рани, подряпини, місця ослизнення у людини потрібно негайно ретельно промити проточною водою з господарським милом, миючим засобом з подальшою обробкою країв рани спиртом, настойкою або водним розчином йоду та звернутись в лікувально-профілактичну установу.
Для профілактики цього особливо небезпечного захворювання проводять лікувально-профілактичні антирабічні щеплення, що є єдиним і незамінним методом врятувати хворого.