У Великій Городниці відправили поминальну молитву за безневинно спаленими жителями у роки Другої світової війни.
Минуло 77 років з дня трагедії, час іде, а відкрита рана залишається. Далекого 43-го, рано-вранці, ще до сходу сонця, в Городницю приїхали каральні загони німців. Городничани протягом трьох днів, з часу, коли в селі було вбито німецького солдата, були в очікуванні того, що має щось статись. Адже напередодні довкола села на відстані 10-15 кілометрів чулися вибухи снарядів і бомб, а в небо піднімались вогняні язики та стовпи чорного диму. Сільські родини об'єднувалися в групи і щоночі по черзі вартували, щоб, в разі небезпеки, можна було б повідомити односельчанам і шукати порятунку втечею. Того дня, відчуваючи небезпеку, жителі села кинулись у поля, засіяні житом та в найближчий гай. Але села Мала і Велика Городниці були уже оточені німцями. Вони відразу почали ходити по вулицях від хати до хати і шукати людей. Спійманих людей та худобу німці виводили на вулицю. Багато жінок і дітей пізніше було вивезено до Німеччини на примусові роботи,а худобу було забрано на м'ясо.
12:05 14.07.2020
